Реклама

Приклад 1. Розрахунок прокатної балки 022

4) Обчислюємо переміщення осі балки методом початкових параметрів.

Початкові параметри: w_0 = ?, ~~~ phi_0 = ?, ~~~ M_0 = 0, ~~~ Q_0 = 8 кН.

Граничні та додаткові умови:

при x = 2 м right ~~w = 0;

при x = 6 м right ~~w = 0.

Використовуючи формули для обчислення прогину осі балки методом початкових параметрів, запишемо:

EI_y w(2) = EI_y w_0 + EI_y phi_0 * 2 ~-~ 8 * {{2^3}/{6}} = 0;

EI_y w(6) = EI_y w_0 + EI_y phi_0 * 6 ~-~ 8 * {{6^3}/{6}} + 16 * {{(6 ~-~ 2)^3}/{6}} = 0.

або

EI_y w_0 + EI_y phi_0 * 2 = 10,67;

EI_y w_0 + EI_y phi_0 * 6 = 117,33.

Розв’язуючи систему рівнянь, знаходимо:

EI_y w_0 = ~-~ 42,67 кН·м 3;   EI_y phi_0 = 26,67 кН·м 2 рад.

Ділимо балку на ділянки та визначаємо значення кута повороту і прогину в характерних точках (на границях ділянок та посередині кожної ділянки,
рис. 2).

Складаємо вирази для кута повороту і прогину для кожної ділянки та обчислюємо значення EI_y phi і EI_y w.

Перша ділянка (0<=x<=2 м)

EI_y phi(x) = 26,67 ~-~ 8 * {{x^2}/2};

EI_y w(x) = ~-~42,67 + 26,67*x ~-~ 8 * {{x^3}/6}.

x = 0

EI_y phi(0) = 26,67 ~-~ 8 * {{0^2}/2} = 26,67 кН·м 2 рад;

EI_y w(0) = ~-~42,67 + 26,67*0 ~-~ 8 * {{0^3}/6} = ~-~ 42,67 кН·м 3.

x = 1 м

EI_y phi(1) = 26,67 ~-~ 8 * {{1^2}/2} = 22,67 кН·м 2 рад;

EI_y w(1) = ~-~42,67 + 26,67*1 ~-~ 8 * {{1^3}/6} = ~-~ 17,33 кН·м 3.

x = 2 м

EI_y phi(2) = 26,67 ~-~ 8 * {{2^2}/2} = 10,67 кН·м 2 рад;

EI_y w(2) = ~-~42,67 + 26,67*2 ~-~ 8 * {{2^3}/6} = 0 кН·м 3.

Друга ділянка (2<x<=6 м)

EI_y phi(x) = 26,67 ~-~ 8 * {{x^2}/2} + 16 * {{(x ~-~ 2)^2}/2};

EI_y w(x) = ~-~42,67 + 26,67*x ~-~ 8 * {{x^3}/6} + 16 * {{(x ~-~ 2)^3}/6}.

x = 4 м

EI_y phi(4) = 26,67 ~-~ 8 * {{4^2}/2} + 16 * {{(4 ~-~ 2)^2}/2} = ~-~5,33 кН·м 2 рад;

EI_y w(4) = ~-~42,67 + 26,67*4 ~-~ 8 * {{4^3}/6} + 16 * {{(4 ~-~ 2)^3}/6} = 0 кН·м 3.

x = 6 м

EI_y phi(6) = 26,67 ~-~ 8 * {{6^2}/2} + 16 * {{(6 ~-~ 2)^2}/2} = 10,67 кН·м 2 рад;

EI_y w(6) = ~-~42,67 + 26,67*6 ~-~ 8 * {{6^3}/6} + 16 * {{(6 ~-~ 2)^3}/6} = 0 кН·м 3.

Третя ділянка (6<x<=8 м)

EI_y phi(x) = 26,67 ~-~ 8 * {{x^2}/2} + 16 * {{(x ~-~ 2)^2}/2} ~-~ 16 * {{(x ~-~ 6)^2}/2};

EI_y w(x) = ~-~42,67 + 26,67*x ~-~ 8 * {{x^3}/6} + 16 * {{(x ~-~ 2)^3}/6} ~-~ 16 * {{(x ~-~ 6)^3}/6}.

x = 7 м

EI_y phi(7) = 26,67 ~-~ 8 * {{7^2}/2} + 16 * {{(7 ~-~ 2)^2}/2} ~-~ 16 * {{(7 ~-~ 6)^2}/2} = 22,67 кН·м 2 рад;

EI_y w(7) = ~-~42,67 + 26,67*7 ~-~ 8 * {{7^3}/6} + 16 * {{(7 ~-~ 2)^3}/6} ~-~ 16 * {{(7 ~-~ 6)^3}/6} = 17,33 кН·м 3.

x = 8 м

EI_y phi(8) = 26,67 ~-~ 8 * {{8^2}/2} + 16 * {{(8 ~-~ 2)^2}/2} ~-~ 16 * {{(8 ~-~ 6)^2}/2} = 26,67 кН·м 2 рад;

EI_y w(8) = ~-~42,67 + 26,67*8 ~-~ 8 * {{8^3}/6} + 16 * {{(8 ~-~ 2)^3}/6} ~-~ 16 * {{(8 ~-~ 6)^3}/6} = 42,67 кН·м 3.

За визначеними ординатами будуємо епюри EI_y phi та EI_y w (рис. 2).

5) Графоаналітичний метод.

Графоаналітичним методом визначаємо кут повороту та прогин перерізу при x = 8 м. Креслимо фіктивну балку (рис. 4), завантажуємо її розподіленим фіктивним навантаженням (епюрою згинальних моментів), яке замінюється фіктивними рівнодіючими:

{P_1}ф~ = {1/2} * 2 * 16 = 16 кН·м 2;   {P_2}ф~ = {1/2} * 4 * 16 = 32 кН·м 2;

{P_3}ф~ = {1/2} * 4 * 16 = 32 кН·м 2;   {P_4}ф~ = {1/2} * 2 * 16 = 16 кН·м 2.

графо-аналітичний метод визначення переміщень при згині

Рис. 4

Обчислюємо фіктивні опорні реакції:

sum{~}{~}{M_A} = 0,~~ R_Bф*4 + 32*1,33 ~-~ 32*2,67 = 0,~~ R_Bф~= 10,67 кН·м 2;

sum{~}{~}{M_B} = 0,~~ R_Aф*4 ~-~ 32*2,67 + 32*1,33 = 0,~~ R_Aф~= 10,67 кН·м 2.

Виконуємо перевірку: sum{~}{~}{F_z} = 0,~~ -~10,67 + 32 ~-~ 32 + 10,67 = 0.

Визначаємо значення EI_y phi та EI_y w при x = 8 м:

EI_y phi = 10,67 + 16 = 26,67 кН·м 2 рад;

EI_y w = 10,67*2 + 16*1,33 = 42,67 кН·м 3.

6) Метод Мора.

Для визначення кута повороту та прогину в перерізі при x = 8 м методом Мора розглядаємо три стани балки: вантажний та два одиничних (рис. 5).

метод мора визначення переміщень при згині

Рис. 5

Перемножуючи епюри M_1 та M_2 на епюру M_y (з використанням правила Верещагіна та формули Сімпсона-Корноухова) отримуємо:

EI_y phi = int{0}{l}{M_1 M_y dx} = {4/6} * 1 * 16 + {1/2} * 2 * 16 * 1 = 26,67 кН·м 2 рад;

EI_y w = int{0}{l}{M_2 M_y dx} = {4/6} * 2 * 16 + {1/2} * 2 * 16 * {2/3} * 2 = 42,67 кН·м 3.

Обчислюємо дійсні значення кута повороту та прогину в перерізі x = 8 м:

згинальна жорсткість балки E I_y = 2*10^8 * 873*10^{-8} = 1746 кН·м 2;

phi = {{26,67}/1746} = 0,01527 рад;

w = {{42,67}/1746} = 24,44*10^{-3} м~= 24,44 мм.

Сподобалася стаття! Підтримай проект! Став ЛАЙК!