Приклад 2. Розрахунок прокатної балки 044
4) Обчислюємо переміщення осі балки методом початкових параметрів.
Початкові параметри: кН.
Граничні та додаткові умови:
при м ;
при м .
Використовуючи формули для обчислення прогину осі балки методом початкових параметрів, запишемо:
;
або
.
Розв’язуючи, знаходимо:
кН·м 2 рад.
Ділимо балку на ділянки та визначаємо значення кута повороту і прогину в характерних точках (на границях ділянок та посередині кожної ділянки,
рис. 2).
Складаємо вирази для кута повороту і прогину для кожної ділянки та обчислюємо значення і .
Перша ділянка ( м)
;
.
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
м
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
м
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
Друга ділянка ( м)
;
.
м
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
м
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
Третя ділянка ( м)
;
.
м
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
м
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
Четверта ділянка ( м)
;
.
м
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
м
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
За визначеними ординатами будуємо епюри та (рис. 2).
Графоаналітичним методом визначаємо кут повороту та прогин перерізу при м. Креслимо фіктивну балку (рис. 4), завантажуємо її розподіленим фіктивним навантаженням (епюрою згинальних моментів), яке замінюється фіктивними рівнодіючими:
ф кН·м 2; ф кН·м 2;
ф кН·м 2; ф кН·м 2;
ф кН·м 2; ф кН·м 2.
Рис. 4
Обчислюємо фіктивні опорні реакції:
ф
ф кН·м 2;
ф
ф кН·м 2.
Виконуємо перевірку: .
Визначаємо значення та при м:
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
Для визначення кута повороту та прогину в перерізі при м методом Мора розглядаємо три стани балки: вантажний та два одиничних (рис. 5).
Рис. 5
Перемножуючи епюри та на епюру (з використанням правила Верещагіна та формули Сімпсона-Корноухова) отримуємо:
кН·м 2 рад;
кН·м 3.
Обчислюємо дійсні значення кута повороту та прогину в перерізі м:
згинальна жорсткість балки кН·м 2;
рад;
м мм.